Визначено особливості впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на процес трудової адаптації. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу дослідження феномену "засоби масової комунікації", в якій об'єднано евристичні можливості ідеологічного, критичного й структурно-функціонального підходів. Визначено місце ЗМК як неголовного інституту, що входить до головного інституту масової комунікації. Розкрито сутність трудової адаптації, її структуру та функції, описано інформаційний і комунікативний механізми пристосування працівника до нової трудової ситуації. Розглянуто ефекти масової комунікації та їх вплив на трудову адаптацію. З використанням методів компаративного аналізу й аналогії визначено особливості сутнісних характеристик ЗМК як механізму трудової адаптації. Удосконалено структуру трудової адаптації, зокрема, визначено її рівні (біологічний, психічний та соціальний) та види (професійний, організаційний, соціально-психологічний, матеріально-побутовий та оздоровчо-реабілітаційний). Розроблено й апробовано модель соціологічного дослідження впливів ЗМК на процес трудової адаптації.

Наведено загальну характеристику засобів масової комунікації(ЗМК) як агентів трудової адаптації. Досліджено еволюцію підходів зарубіжних і вітчизняних соціологів до вивчення масової комунікації. Розглянуто структурно-функціональні характеристики сучасних ЗМК, а також структуру, функції та соціальні механізми трудової адаптації. Описано ефекти масової комунікації щодо процесу трудової адаптації. Розроблено соціологічну модель дослідження впливів ЗМК на процес трудової адаптації працюючих у містах-супутниках АЕС України.

Дана общая характеристика средств массовой коммуникации (СМК) как агентов трудовой адаптации. Исследована эволюция подходов зарубежных и отечественных социологов к изучению массовой коммуникации. Рассмотрены структурно-функциональные характеристики современных СМК, а также структура, функции и социальные механизмы трудовой адаптации. Описаны эффекты массовой коммуникации относительно процесса трудовой адаптации. Разработана социологическая модель исследования влияний СМК на процесс трудовой адаптации работающих в городах-спутниках АЭС Украины.

Проаналізовано основні напрями дослідження реклами та рекламного впливу в межах сучасної соціологічної науки. Розглянуто проблематику гендерної спрямованості реклами. Надано перспективи соціологічного вивчення рекламної діяльності.

Надано визначення понять "реклама" та "соціологія реклами", проаналізовано категоріальний апарат соціологічної науки та її інструментарій. Охарактеризовано об'єкт, предмет і предметну сферу соціології реклами. Визначено складові соціально-міфологічного, образно-іміджевого та технологічного вимірів соціології реклами. Виокремлено проблематику соціальної критики реклами.

Досліджено окремі проблемні питання використання методу контент-аналізу. Обгрунтовано потребу оновлення основних вимог до контент-аналізу в контексті забезпечення валідності його результатів. Зроблено висновок, що застосування в контент-аналізі якісних складових і його модифікація на цій основі надасть дослідникам можливість вирішувати зовсім нові, складніші завдання, розширити проблемне поле досліджень, одержувати більш глибокі висновки стосовно природи досліджуваних явищ.

Досліджено потенціал реклами як засобу патріотичного виховання у сучасному українському суспільстві. За результатами власного соціологічного дослідження зроблено такі висновки: реклама стала частиною культури, вона виконує багато різних соціальних функцій. Як один з агентів соціалізації, реклама містить у собі механізм виховного впливу, тобто може стати транслятором патріотичних цінностей. З огляду на необхідність пошуку інноваційних підходів до патріотичного виховання суспільства, актуальними є можливості державної політики в галузі реклами, політики різних органів саморегулювання.

Узагальнено найбільш актуальні питання теорії та практики соціальної роботи (СР). Проаналізовано проблеми наукової ідентичності СР, досліджено організаційно-технологічні аспекти СР і соціальної реклами. Обгрунтовано концептуальну модель соціального партнерства в управлінні закладами соціального обслуговування населення в регіоні. Розглянуто концептуальну модель адаптації організаційної культури в умовах транзитивності українського суспільства. Увагу приділено науковому забезпеченню основних напрямів СР із найбільш дискримінованими та маргіналізованими категоріями клієнтами спеціалізованих служб у соціальній сфері України.

Розглянуто проблему феномену сучасної реклами, яка є важливим інституціональним чинником конструювання певних життєвих стилів індивідів та соціальних груп. Мета роботи - визначити основні методологічні засади дослідження реклами як соціального феномену, які може використовувати соціологічна наука для організації моніторингу змісту й суті процесів комунікаційної взаємодії рекламодавців і споживачів у сучасному українському суспільстві. У ході дослідження використано методи аналізу та синтезу, що надали змогу окреслити тему, визначити мету й завдання. Описовий метод застосовано для обгрунтування доцільності використання здобутків теоретиків для формування методологічного базису соціології реклами. Методи групування та типологізації надали змогу сформувати схематичне зображення використання певних груп соціологічних методів та теорій у дослідженні реклами та рекламного впливу на споживача у фокусі соціології. Метод аналізу документальних джерел допоміг виявити методи та теорії, які можуть бути ефективно застосовані в розгортанні наукових розвідок соціологів щодо рекламного простору та його особливостей. Виявлено концептуальні засади вивчення реклами в соціологічній площині, а саме: соціологічні теорії, що належать до інтегративної парадигми соціології, теорії споживання, теорії маркетингу та менеджменту, теорія соціально-етичного маркетингу, класичні та сучасні теорії рекламних технологій, публік рилейшнз і промоушн.